Самурай пройшов свій шлях самоусвідомлення: від чоботаря у «ватному» Харкові до командира у націоналістичному корпусі. Отримавши кілька важких контузій на передовій, втративши побратимів, пройшовши лікування у психіатричному шпиталі, герой стрічки не хотів би змінити своє минуле: «Ми не воюємо за щось ефемерне, а за те, що у нас в серці – сім’ю, дім, країну»
Скільки їх, таких самураїв, повернулось з передової російсько-української війни, стривожених, без місця у мирному житті, готових у будь-який момент повернутись туди, назад, «де все зрозуміло і немає напівтонів»?
Тернопільські новини: На фільми про війну ходить набагато людей:
Світлина від Суспільне Тернопіль
Немає коментарів:
Дописати коментар